Лікування медикаментозної нефропатії в Запоріжжі

Лікарська нефропатія - це ураження нирок, яке може виникнути при тривалому неконтрольованому застосуванні медикаментів. Така патологія протікає в гострих і хронічних формах. Якщо пацієнт не отримає потрібного лікування, через 3-4 роки у нього може розвинутися ниркова недостатність.

Причиною розвитку лікарської нефропатії є неконтрольований прийом лікарських засобів. Це може бути лікування некоректно призначеними препаратами, коли не враховуються побічні ефекти, протипоказання, наявність гіпертонічної хвороби або цукрового діабету. Захворювання нирок так само може виникнути після вакцинації або введення сироватки (від правця, кору, стафілококу) при наявності обтяженого алергологічного анамнезу або сильної чутливості до компонентів препарату, що вводиться.

Гостра форма захворювання розвивається протягом 1-3 тижнів з моменту прийому медикаментів. Головними симптомами є:

• інтенсивний біль в поперековому відділі;

• різке збільшення або зменшення добової кількості сечі (аж до повної відсутності сечовипускання);

• наявність крові в сечі.

У деяких випадках, у пацієнта розвивається загальна симптоматика. Може проявитися інтоксикація організму, викликана азотистою речовиною, яка супроводжується:

• підвищенням температури тіла;

• слабкістю;

• головним болем;

• блідістю шкіри і слизових оболонок;

• підвищеною сонливістю;

• прискореним серцебиттям;

• спрагою і сухістю слизової рота;

• свербінням шкіри.

Для діагностики лікарської нефропатії слід оцінити функціональну здатність нирок і їх морфологічну структуру. Для цього проводиться ряд лабораторно-інструментальних досліджень:

• загальний аналіз сечі;

• біохімічний аналіз крові;

• нефрологичний комплекс;

• УЗД нирок (також можуть бути назначені КТ або МРТ);

• внутрішньовенна урографія;

• біопсія нирок (пункційна).

При наявності у пацієнта гострого або злоякісного гломерулонефриту, сечокам'яної хвороби, туберкульозу нирок, подагри, вовчака, ідіопатичного інтерстиціального нефриту або аутоімунного васкуліту, фахівці МЦ «Оксфорд Медікал Запоріжжя» проводять диференціальну діагностику.

Лікування лікарської нефропатії лікар починає з скасування медикаменту, який спровокував захворювання. Прийом антидотів, сорбентів, проносних, призначення промивання шлунка, плазмаферезу або гемосорбції можливі при розвитку гострих процесів.

Під час терапії враховуються фільтруюча і реабсорбційна функції. Для лікування, в залежності від клінічної ситуації, можуть застосовуватися кортикостероїди, симптоматичні засоби, замісна ниркова терапія. 

На результат хвороби впливає своєчасність звернення до лікаря, ефективність призначеного лікування та ступінь пошкодження ниркової паренхіми. Прогноз буде сприятливим, якщо немає необоротних змін в структурі органу. Ризик летального результату істотно підвищується при відсутності потрібної терапії у пацієнтів з гострою нирковою недостатністю і масивної деструкцією. Зниження фільтраційної здатності нирок, яке, в ряді випадків, можна уповільнити медикаментозним шляхом, спостерігається у пацієнтів з хронічними нефрологічними захворюваннями.

Для профілактики лікарської нефропатії необхідно відмовитися від токсичних ліків, слід скорегувати дози препаратів, які метаболізуються в нирках, у відповідності зі значеннями кліренсу креатиніну.

Не займайтесь самолікуванням, зверніться до лікарів.