Лікування гаймориту в Запоріжжі

Гайморит – запалення слизової оболонки придаткових пазух носа, т. зв. гайморових пазух. У нормі ці порожнини заповнені повітрям, а зайва рідина виводиться їх через спеціальні протоки. При гаймориті внаслідок сильного набряку тканин проходи звужуються, а відтік рідини значно погіршується, що призводить до накопичення слизу. При несвоєчасному лікуванні гайморит переходить у гнійну стадію, яка є відкритим осередком інфекції та загрожує серйозними наслідками.

ПРИЧИНИ І СИМПТОМИ ГАЙМОРИТУ

Зазвичай гайморит є наслідком не остаточно вилікуваних захворювань носа чи ротової порожнини. До таких ускладнень можуть призвести не тільки нежить чи застуда, а й запущені запальні процеси зубів та верхньої щелепи.

Чинники, що збільшують ризик розвитку гаймориту:

• високий вміст пилу та хімікатів у повітрі;
• різкі перепади температури;
• недотримання гігієни ротової порожнини;
• тривала алергічна реакція;
• ослаблення імунітету;
• наявність аденоїдів та поліпів;
• грибкові інфекції слизової.

Розрізняють 2 форми захворювання – гайморит верхньощелепної пазухи та лобової (фронтит). В силу анатомічної будови кісток черепа гайморит також може бути одно- або двостороннім. Спочатку захворювання протікає у гострій формі, проте при несвоєчасному лікуванні може перейти у хронічну.

Основні симптоми гаймориту:

• підвищення температури до 37-38 ° С;
• слизові чи гнійні виділення з носа;
• відчуття тиску в ділянці перенісся;
• болючі відчуття при нахилі голови, чханні;
• утруднене дихання, втрата нюху;
• зміна тону голосу;
• набряки особи;
• нездужання.

ДІАГНОСТИКА І ЛІКУВАННЯ ГАЙМОРИТУ

За наявності перерахованих вище симптомів слід негайно звернутися до отоларинголога. Остаточний діагноз встановлює після рентгену або томографії пазух носа, іноді потрібна пункція та бактеріологічний аналіз.

Основне завдання терапії – забезпечити відтік вмісту з придаткових пазух. Для цього застосовують медикаментозне лікування: антибіотики широкого спектру, судинозвужувальні та протинабрякові засоби, пробіотики та місцеві антисептики. Ефективними є також препарати на основі морської води. При запущеному гайморит застосовують хірургічний метод - прокол і дренування вмісту пазухи. Після видалення гною показані фізіопроцедури (лазеротерапія, УФО, ультразвук). Незалежно від обраного методу, головним принципом у лікуванні гаймориту все ж таки залишається своєчасно